B1 — середній Іменник Дозвілля і спортПраво та суспільство

arbitru

Значення

Людина, яка стежить за дотриманням правил змагання й ухвалює рішення під час гри. В інших контекстах може бути посередником у вирішенні спору.

суддя; арбітр

Arbitru de fotbal — футбольний суддя; arbitru не те саме, що judecător, який розглядає судову справу.

Основні форми

іменник, однина arbitru

арбітр / суддя

іменник, множина arbitri

арбітри / судді

Приклади у мовленні

Arbitrul a oprit meciul pentru un fault.

Суддя зупинив матч через порушення.

Jucătorii respectă decizia arbitrului.

Гравці поважають рішення судді.

Unde este arbitrul acestui meci?

Де суддя цього матчу?

Arbitrul a acordat un penalty.

Суддя призначив пенальті.

După meci, antrenorul a vorbit cu arbitrul.

Після матчу тренер поговорив із суддею.

Părțile au ales un arbitru pentru dispută.

Сторони обрали арбітра для вирішення спору.

Arbitrul ascultă argumentele ambelor părți.

Арбітр вислуховує доводи обох сторін.

Contractul arată cum se numește arbitrul.

У договорі зазначено, як призначають арбітра.

Arbitrii au analizat documentele prezentate.

Арбітри вивчили подані документи.

Un arbitru independent poate ajuta la rezolvarea conflictului.

Незалежний арбітр може допомогти вирішити конфлікт.