bun
/bun/
01
Значення
«bun» — румунський прикметник зі значенням «добрий; хороший».
добрий; хороший
Узгоджується з іменником у роді та числі. Слово трапляється в мовленні про особисту інформацію та опис людини.
02
Основні форми
жіночий рід, однина
bună
добрий; хороший
чоловічий рід, множина
buni
добрі; хороші
жіночий рід, середній рід, множина
bune
добрі; хороші
03
Приклади у мовленні
Знайомство та особиста інформація
A1Băiatul este bun.
Хлопчик хороший.
Fratele meu este bun.
Мій брат хороший.
Am un coleg bun.
У мене хороший колега.
Băiatul bun lucrează aici.
Хороший хлопець працює тут.
Un student bun a intrat în clasă.
Хороший студент увійшов у клас.
