bunic
/buˈnik/
01
Значення
«bunic» — румунський іменник зі значенням «дідусь».
дідусь
Зазвичай уживається з артиклем; основні форми числа й означеності наведено нижче. Слово трапляється в мовленні про сім’ю.
02
Основні форми
множина, знахідний відмінок, неозначена форма, називний відмінок
bunici
дідусі
знахідний відмінок, неозначена форма, називний відмінок
bunic
дідусь
знахідний відмінок, означена форма, називний відмінок
bunicul
дідусь
03
Приклади у мовленні
Сім’я та друзі
A1Am vorbit cu un bunic dimineață.
Я розмовляв з дідусем вранці.
Aici lucrează un bunic.
Тут працює дідусь.
Caut un bunic care vorbește engleză.
Я шукаю бабусю, яка розмовляє англійською.
La recepție ne ajută un bunic.
У приймальній нам допомагає один дідусь.
Am întâlnit un bunic în oraș.
Я зустрів бабусю в місті.
