câine
/ˈkɨj.ne/
01
Значення
«câine» — румунський іменник зі значенням «собака».
собака
Зазвичай уживається з артиклем; основні форми числа й означеності наведено нижче. Слово трапляється в мовленні про природу й тварин.
02
Основні форми
множина
câini
собаки
жіночий рід
cățea
собака
знахідний відмінок, неозначена форма, називний відмінок
câine
собака
знахідний відмінок, означена форма, називний відмінок
câinele
собака
03
Приклади у мовленні
Природа і тварини
A1Am văzut o câine în parc.
Я бачив собаку в парку.
Copiii privesc o câine cu interes.
Діти з цікавістю дивляться на собаку.
În fotografie apare o câine.
У фотографії з'являється собака.
La fermă trăiește o câine.
На фермі живе собака.
Ghidul ne arată o câine de la distanță.
Керівництво показує нам собаку з далекого.
