criticism

← Усі слова
01

Значення

У філософії — напрям, що досліджує можливості й межі пізнання; у побуті — надмірна схильність критикувати.

критицизм; схильність до надмірної критики

У курсі філософії criticism пов’язаний насамперед із Кантом. У повсякденному мовленні позначає надмірну критику, а не будь-який зважений критичний розбір.
02

Основні форми

означена форма criticismul

цей критицизм

родовий / давальний відмінок criticismului

критицизму

03

Приклади у мовленні

Навчання

C1

La seminar, studenții au discutat criticismul lui Kant.

На семінарі студенти обговорювали критицизм Канта.

Manualul prezintă criticismul ca analiză a limitelor cunoașterii.

Підручник подає критицизм як аналіз меж пізнання.

Profesoara a comparat criticismul cu alte curente filosofice.

Викладачка порівняла критицизм з іншими філософськими напрямами.

Eseul explică de ce criticismul întreabă ce putem cunoaște.

В есеї пояснюється, чому критицизм ставить питання про межі нашого пізнання.

Studenții au citit un fragment despre criticismul filosofic.

Студенти прочитали уривок про філософський критицизм.

Особиста інформація

C1

Criticismul său constant îi descuraja pe prieteni.

Його постійна надмірна критика знеохочувала друзів.

Ea încearcă să înlocuiască criticismul cu observații utile.

Вона намагається замінити надмірну критику корисними зауваженнями.

Discuția a devenit obositoare din cauza criticismului lui.

Розмова стала виснажливою через його прискіпливу критику.

Nu confunda criticismul cu dorința sinceră de a ajuta.

Не плутай надмірну критику зі щирим бажанням допомогти.

După ce a renunțat la criticism, relațiile lor s-au îmbunătățit.

Коли він перестав усе надмірно критикувати, їхні стосунки покращилися.