deducție

← Усі слова
01

Значення

Спосіб міркування, за якого висновок випливає з вихідних засновків; також сам висновок, отриманий у такий спосіб.

дедукція; логічний висновок

У логіці «deducție» потребує засновків, з яких випливає висновок. Для податкового вирахування зазвичай уживають інші спеціальні вислови; тут ідеться про міркування.
02

Основні форми

множина deducții

дедукції; висновки

означена форма deducția

дедукція (означена форма)

родовий / давальний відмінок deducției

дедукції (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Наука й дослідження

C1

Cercetătorul a ajuns la concluzie prin deducție.

Дослідник дійшов висновку шляхом дедукції.

O deducție corectă pornește de la premise clare.

Коректна дедукція починається з чітких засновків.

Raportul separă observațiile de deducțiile autorilor.

Звіт відокремлює спостереження від висновків авторів.

Această deducție nu este susținută de datele experimentului.

Цей висновок не підтверджується даними експерименту.

Echipa a verificat fiecare deducție înainte de publicare.

Команда перевірила кожен висновок перед публікацією.

Навчання

C1

Profesorul ne-a arătat un exemplu de deducție logică.

Викладач показав нам приклад логічної дедукції.

Elevii au formulat o deducție din cele două premise.

Учні зробили висновок із двох засновків.

În exercițiu trebuie să explicăm pașii deducției.

У вправі потрібно пояснити кроки дедукції.

Nu confunda deducția cu o simplă presupunere.

Не плутай дедукцію зі звичайним припущенням.

La seminar am comparat deducția cu inducția.

На семінарі ми порівняли дедукцію з індукцією.