dialectică

← Усі слова
01

Значення

У філософії — спосіб дослідження розвитку та взаємозв'язків явищ через суперечності; в античній традиції — мистецтво шукати істину у зіткненні доводів.

діалектика

«Dialectică» — іменник, а «dialectic» — прикметник. Античне мистецтво суперечки й пізніші філософські методи різняться; не зводьте слово до будь-якої суперечки.
02

Основні форми

множина dialectici

діалектики (різні системи)

означена форма dialectica

діалектика (означена форма)

родовий / давальний відмінок dialecticii

діалектики (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Навчання

C1

La curs discutăm dialectica în filosofia antică.

На занятті ми обговорюємо діалектику в античній філософії.

Studentul a explicat deosebirea dintre dialectică și logică formală.

Студент пояснив відмінність між діалектикою та формальною логікою.

Manualul prezintă dialectica drept metodă de analiză.

Підручник подає діалектику як метод аналізу.

Profesorul a vorbit despre istoria dialecticii.

Викладач розповів про історію діалектики.

În bibliografie apar mai multe interpretări ale dialecticii.

У списку літератури наведено різні тлумачення діалектики.

Мистецтво та культура

C1

Criticul folosește dialectica pentru a interpreta conflictul din piesă.

Критик використовує діалектику для тлумачення конфлікту в п'єсі.

În eseu, dialectica dintre tradiție și schimbare este tema centrală.

В есе діалектика традиції та змін — центральна тема.

Filmul sugerează o dialectică a memoriei și a uitării.

Фільм натякає на діалектику пам'яті й забуття.

Expoziția propune o dialectică între ordine și haos.

Виставка пропонує діалектику порядку й хаосу.

Recenzia explică dialectica relației dintre cele două personaje.

Рецензія пояснює діалектику стосунків двох персонажів.