C1 — просунутий ІменникПрикметник Право та суспільствоМистецтво та культура

disident

Значення

Людина, чиї погляди відрізняються від позицій спільноти чи організації, до яких вона належить; як прикметник — такий, що виражає незгоду.

дисидент; інакодумець

Часто трапляється в текстах про політику та історію, але за словниковим визначенням не обмежується політичною опозицією. Жіноча форма — «disidentă».

Основні форми

жіночий рід, однина disidentă

дисидентка; інакодумка

чоловічий рід, множина disidenți

дисиденти (чол. р.)

жіночий рід, множина disidente

дисидентки (жін. р.)

Приклади у мовленні

Disidentul a criticat public decizia conducerii.

Дисидент публічно розкритикував рішення керівництва.

Documentele arată cum erau supravegheați disidenții.

Документи показують, як стежили за дисидентами.

Grupul disident a cerut o dezbatere deschisă.

Група інакодумців зажадала відкритого обговорення.

O disidentă a povestit de ce a părăsit organizația.

Дисидентка розповіла, чому залишила організацію.

Arhiva păstrează scrisorile unor membri disidenți.

В архіві зберігаються листи деяких членів організації, не згодних із її позицією.

Romanul urmărește viața unui scriitor disident.

Роман розповідає про життя письменника-дисидента.

Muzeul expune lucrările unei artiste disidente.

У музеї виставлено роботи художниці-дисидентки.

Criticul a analizat mesajul disident al piesei.

Критик проаналізував інакодумний посил п’єси.

Filmul prezintă interviuri cu poeți disidenți.

У фільмі показано інтерв’ю з поетами-дисидентами.

Expoziția vorbește despre arta creată de disidenți.

Виставка розповідає про мистецтво, створене дисидентами.