harnic
/ˈhar.nik/
01
Значення
«harnic» — румунський прикметник зі значенням «працьовитий».
працьовитий
Узгоджується з іменником у роді та числі. Слово трапляється в мовленні про особисту інформацію та опис людини.
02
Основні форми
жіночий рід, однина
harnică
працьовитий
чоловічий рід, множина
harnici
працьовиті
жіночий рід, середній рід, множина
harnice
працьовиті
03
Приклади у мовленні
Знайомство та особиста інформація
A1Băiatul este harnic.
Хлопчик втомився.
Fratele meu este harnic.
Мій брат втомився.
Am un coleg harnic.
У мене трудний колега.
Băiatul harnic lucrează aici.
Цей працьовитий хлопчик працює тут.
Un student harnic a intrat în clasă.
У клас увійшов трудівник студент.
