C1 — просунутий Іменник Робота і професіїПраво та суспільство

abdicare

Значення

Добровільне зречення монарха від престолу. Переносно — відмова людини виконувати обов’язки чи дотримуватися принципів перед труднощами.

зречення престолу; відмова від обов’язків

Abdicarea — іменник від a abdica; уживається в історичному та виразному переносному контексті.

Основні форми

означена форма abdicarea

це зречення

множина abdicări

зречення

Приклади у мовленні

Abdicarea regelui a schimbat ordinea succesiunii.

Зречення короля змінило порядок престолонаслідування.

Parlamentul a primit declarația oficială de abdicare.

Парламент отримав офіційну заяву про зречення.

Când a avut loc abdicarea ultimului monarh?

Коли відбулося зречення останнього монарха?

După abdicare, tronul a revenit moștenitoarei.

Після зречення престол перейшов спадкоємиці.

Istoricii compară două abdicări petrecute în secole diferite.

Історики порівнюють два зречення, що відбулися в різні століття.

Abdicarea de la responsabilitate nu rezolvă problema echipei.

Відмова від відповідальності не розв’язує проблему команди.

Colegul a văzut în tăcerea conducerii o abdicare de la propriile principii.

Колега побачив у мовчанні керівництва відмову від власних принципів.

Nu confundați delegarea sarcinilor cu abdicarea de la răspundere.

Не плутайте делегування завдань із відмовою від відповідальності.

Raportul critică abdicarea instituției în fața presiunilor comerciale.

У звіті критикують поступливість установи комерційному тиску.

Pentru ea, abandonarea standardelor ar fi o abdicare morală.

Для неї відмова від стандартів була б моральним відступом.