acuzat

← Усі слова
01

Значення

Людина, якій висунуто обвинувачення; як прикметник — той, кого звинувачують у певній дії. Слово описує статус або твердження, а не встановлює провини.

обвинувачений; звинувачений

На позначення особи: un acuzat, o acuzată, acuzați, acuzate. Не плутати з acuzator — обвинувач. Правові статуси acuzat і inculpat залежать від контексту й не завжди взаємозамінні.
02

Основні форми

чоловічий рід, однина acuzat

обвинувачений

жіночий рід, однина acuzată

обвинувачена

чоловічий рід, множина acuzați

обвинувачені (чоловіки)

жіночий рід, множина acuzate

обвинувачені (жінки)

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

Acuzatul a fost informat despre drepturile sale.

Обвинуваченого повідомили про його права.

Acuzata a cerut să vorbească cu avocata ei.

Обвинувачена попросила поговорити зі своєю адвокаткою.

Niciun acuzat nu poate fi considerat vinovat înainte de hotărârea instanței.

Жодного обвинуваченого не можна вважати винним до рішення суду.

Cei doi acuzați au prezentat versiuni diferite ale faptelor.

Двоє обвинувачених виклали різні версії подій.

Persoana acuzată a negat că ar fi semnat documentul.

Звинувачена особа заперечила, що підписала документ.

Новини та медіа

C1

Jurnalistul a cerut și punctul de vedere al celui acuzat.

Журналіст також попросив висловитися того, кого звинуватили.

Articolul nu îl prezenta pe acuzat drept vinovat.

У статті обвинуваченого не називали винним.

O femeie acuzată de fraudă a respins afirmațiile publice.

Жінка, яку звинуватили в шахрайстві, відкинула публічні твердження.

Postul de radio a evitat să dezvăluie numele persoanelor acuzate.

Радіостанція не стала розкривати імена звинувачених людей.

În interviu, fostul director s-a declarat acuzat pe nedrept.

В інтерв’ю колишній директор заявив, що його звинуватили несправедливо.