afectivitate

/a.fek.ti.viˈta.te/

← Усі слова
01

Значення

Сукупність емоцій і почуттів людини, а також їхній вияв у поведінці та стосунках. У психології слово позначає саме сферу почуттів, а не будь-яке мислення чи окремий швидкоплинний настрій.

емоційна сфера; здатність переживати почуття

Іменник жіночого роду, зазвичай в однині: afectivitatea copilului, dezvoltarea afectivității. У науковому контексті ширший за одну емоцію чи ніжність.
02

Основні форми

означена форма afectivitatea

емоційна сфера (означена форма)

родовий відмінок afectivității

емоційної сфери (родовий відмінок)

03

Приклади у мовленні

Наука й дослідження

C1

Studiul urmărește dezvoltarea afectivității în copilărie.

Дослідження вивчає розвиток емоційної сфери в дитинстві.

Psihologii disting afectivitatea de procesele cognitive.

Психологи відрізняють емоційну сферу від пізнавальних процесів.

Cercetătoarea a analizat rolul afectivității în învățare.

Дослідниця проаналізувала роль емоцій у навчанні.

Articolul explică legătura dintre afectivitate și memorie.

У статті пояснено зв’язок між емоційною сферою та пам’яттю.

Autorii au folosit chestionare pentru a studia afectivitatea participanților.

Автори використали анкети, щоб дослідити емоційні переживання учасників.

Сім’я

C1

Părinții au observat schimbări în afectivitatea copilului.

Батьки помітили зміни в емоційному житті дитини.

Bunica își arăta afectivitatea prin gesturi mici.

Бабуся виявляла свої почуття невеликими знаками уваги.

O discuție calmă l-a ajutat să vorbească despre propria afectivitate.

Спокійна розмова допомогла йому поговорити про власні почуття.

În familie, afectivitatea se exprimă în moduri diferite.

У сім’ї почуття виявляють по-різному.

Lipsa comunicării poate afecta exprimarea afectivității.

Брак спілкування може заважати виявляти почуття.