argumentare

← Усі слова
01

Значення

Виклад доводів на підтримку твердження, а також саме обґрунтування висновку.

аргументація; обґрунтування

A argumenta — наводити доводи; argumentare позначає дію та її результат. Близьке argumentație часто називає зв’язну систему доводів у мовленні чи тексті.
02

Основні форми

множина argumentări

обґрунтування

означена форма argumentarea

аргументація

родовий відмінок argumentării

аргументації

03

Приклади у мовленні

Навчання

C1

Profesorul a cerut o argumentare clară a răspunsului.

Викладач попросив чітко обґрунтувати відповідь.

Argumentarea tezei ocupă două pagini.

Обґрунтування тези займає дві сторінки.

Studenta și-a revizuit argumentarea după seminar.

Студентка переглянула свою аргументацію після семінару.

O argumentare bună leagă dovezile de concluzie.

Добра аргументація пов’язує докази з висновком.

În eseu lipsesc argumentări pentru două afirmații.

В есе два твердження залишилися без обґрунтування.

Право та суспільство

C1

Avocata a prezentat argumentarea cererii în instanță.

Адвокатка подала в суді обґрунтування клопотання.

Judecătorul a cerut o argumentare mai precisă.

Суддя зажадав точнішого обґрунтування.

Argumentarea deciziei trebuie să fie accesibilă publicului.

Обґрунтування рішення має бути зрозумілим громадськості.

Raportul conține argumentarea fiecărei recomandări.

Звіт містить обґрунтування кожної рекомендації.

Fără argumentare, acuzația rămâne o simplă afirmație.

Без обґрунтування звинувачення залишається простим твердженням.