binecuvântat

← Усі слова
01

Значення

Той, хто отримав благословення; у переносному вжитку — наділений талантом чи щасливим даром, а про подію — така, що приносить добро.

благословенний; обдарований

Binecuvântat — прикметник і форма дієприкметника від a binecuvânta. У сполученні artist binecuvântat слово може означати «обдарований», а не описувати обряд.
02

Основні форми

жіночий рід, однина binecuvântată

благословенна; обдарована

чоловічий рід, множина binecuvântați

благословенні; обдаровані

жіночий рід, множина binecuvântate

благословенні; обдаровані

03

Приклади у мовленні

Сім’я

C1

Bunica le-a spus că sunt binecuvântați de familie.

Бабуся сказала, що родина їх благословила.

Copilul binecuvântat de părinți a pornit la drum.

Дитина, благословенна батьками, вирушила в дорогу.

În familie, acea zi a rămas una binecuvântată.

У родині той день запам'ятався як благословенний.

Părinții au păstrat obiectul binecuvântat la ceremonie.

Батьки зберегли річ, благословенну на церемонії.

Ea a numit copilul un dar binecuvântat.

Вона назвала дитину благословенним даром.

Мистецтво та культура

C1

Criticul îl descrie pe pianist ca pe un artist binecuvântat.

Критик описує піаніста як обдарованого митця.

În roman, eroina este binecuvântată cu o voce rară.

У романі героїня обдарована рідкісним голосом.

Regizorul vorbește despre talentul binecuvântat al actriței.

Режисер говорить про винятковий дар акторки.

Poetul numește primăvara un anotimp binecuvântat.

Поет називає весну благодатною порою.

Recenzia folosește «binecuvântat» în sens figurat.

У рецензії слово «благословенний» ужито переносно.