binefăcător

← Усі слова
01

Значення

Як іменник — людина, що допомагає іншим; як прикметник — той, що приносить користь, має благотворний вплив.

благодійник; благотворний

Un binefăcător — благодійник; efect binefăcător — благотворний вплив. Граматична роль змінює переклад, тому зважайте, чи є поруч означуваний іменник.
02

Основні форми

жіночий рід, однина binefăcătoare

благодійниця; благотворна

чоловічий рід, множина binefăcători

благодійники; благотворні

жіночий рід, множина binefăcătoare

благодійниці; благотворні

03

Приклади у мовленні

Особиста інформація

C1

Un binefăcător a donat cărți bibliotecii din sat.

Благодійник подарував книжки сільській бібліотеці.

Copiii au scris o scrisoare binefăcătoarei lor.

Діти написали листа своїй благодійниці.

Binefăcătorii au rămas anonimi.

Благодійники залишилися невідомими.

Ea îl consideră pe profesor un binefăcător al familiei.

Вона вважає викладача благодійником своєї родини.

Ajutorul binefăcătorului a permis repararea casei.

Допомога благодійника дала змогу відремонтувати будинок.

Природа і тварини

C1

Ploaia a avut un efect binefăcător asupra grădinii.

Дощ благотворно вплинув на сад.

Umbra copacilor are un rol binefăcător în zilele calde.

Тінь дерев приносить користь у спекотні дні.

Vântul răcoros a avut o influență binefăcătoare asupra pădurii.

Прохолодний вітер благотворно вплинув на ліс.

Ecologiștii au descris efectul binefăcător al refacerii solului.

Екологи описали користь відновлення ґрунту.

Pentru răsaduri, lumina dimineții s-a dovedit binefăcătoare.

Для розсади ранкове світло виявилося благотворним.