C1 — просунутий Іменник Природа і твариниМистецтво та культура

bucium

Значення

Довгий традиційний духовий інструмент із дерева, кори або металу, яким пастухи подавали сигнали й виконували мелодії.

бучум, довгий пастуший духовий ріг

Тут bucium — народний музичний інструмент. Слово має окреме значення «пень/стовбур», але його не змішують з інструментом.

Основні форми

множина buciume

бучуми

означена форма buciumul

бучум

родовий відмінок buciumului

бучума

Приклади у мовленні

La festival, un muzician a cântat la bucium.

На фестивалі музикант грав на бучумі.

Muzeul expune un bucium făcut din lemn.

У музеї виставлено дерев'яний бучум.

Sunetul buciumului a deschis spectacolul.

Звук бучума відкрив виставу.

În film apare un cioban cu un bucium lung.

У фільмі з'являється пастух із довгим бучумом.

Artiștii au comparat sunetul a două buciume.

Митці порівняли звучання двох бучумів.

Pe munte, ciobanul a dat un semnal din bucium.

У горах пастух подав сигнал бучумом.

Ecoul buciumului se auzea peste vale.

Відлуння бучума лунало над долиною.

Turiștii au ascultat un bucium lângă stână.

Туристи слухали бучум біля кошари.

Ciobanul a păstrat buciumul într-un loc uscat.

Пастух зберігав бучум у сухому місці.

Înainte de apus, dinspre pădure s-a auzit buciumul.

Перед заходом сонця з боку лісу почувся бучум.