căință

← Усі слова
01

Значення

Глибокий жаль за власний учинок; у релігійному вжитку — каяття за вчинені гріхи з рішенням не повторювати їх.

каяття, докори сумління

Слово сильніше за звичайне «regret»: ідеться про визнання власної провини. «Fără căință» означає відсутність каяття; у церковному мовленні слово має окремий духовний зміст.
02

Основні форми

множина căințe

вияви каяття

означена форма căința

це каяття

родовий / давальний відмінок căinței

каяття (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Особиста інформація

C1

Și-a cerut iertare cu o căință sinceră.

Він попросив пробачення зі щирим каяттям.

Căința ei s-a văzut mai ales în fapte.

Її каяття виявилося насамперед у вчинках.

După ce a mințit, a simțit o căință apăsătoare.

Після того як він збрехав, його охопило тяжке каяття.

Promisiunea de a repara greșeala a arătat căința lui.

Обіцянка виправити помилку засвідчила його каяття.

Nu a arătat nicio urmă de căință pentru ce făcuse.

Він не виявив ані крихти каяття за скоєне.

Мистецтво та культура

C1

În roman, căința personajului apare abia la final.

У романі каяття персонажа з’являється лише наприкінці.

Regizorul a arătat căința fără niciun dialog.

Режисер показав каяття без жодної репліки.

Poemul vorbește despre vină și căință.

Вірш розповідає про провину й каяття.

Criticul se întreabă dacă eroul simte o căință adevărată.

Критик запитує, чи відчуває герой справжнє каяття.

Scena spovedaniei pune în lumină căința personajului.

Сцена сповіді розкриває каяття персонажа.