coercitiv

← Усі слова
01

Значення

Наділений силою чи правом примушувати; такий, що застосовує тиск для виконання вимоги.

примусовий; заснований на примусі

Coercitiv — офіційне або книжне слово. Măsuri coercitive перекладають як «примусові заходи». У контексті навчання слово може описувати метод, заснований на тиску.
02

Основні форми

жіночий рід coercitivă

примусова

множина coercitivi / coercitive

примусові

стале словосполучення măsuri coercitive

примусові заходи

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

Legea stabilește când pot fi aplicate măsuri coercitive.

Закон визначає, коли можна застосовувати примусові заходи.

Instanța a analizat caracterul coercitiv al ordinului.

Суд оцінив примусовий характер наказу.

Avocatul a contestat folosirea unei metode coercitive.

Адвокат оскаржив застосування примусового методу.

Raportul descrie limitele puterii coercitive a statului.

У звіті описано межі примусової влади держави.

O astfel de măsură coercitivă trebuie justificată.

Такий примусовий захід має бути обґрунтований.

Навчання

C1

Profesorul a comparat disciplina coercitivă cu dialogul.

Викладач порівняв дисципліну, засновану на примусі, з діалогом.

Studiul arată efectele unui mediu educațional coercitiv.

Дослідження показує наслідки примусового освітнього середовища.

Elevii au descris regulile ca fiind prea coercitive.

Учні назвали правила надмірно примусовими.

La seminar am discutat de ce o abordare coercitivă poate provoca rezistență.

На семінарі ми обговорили, чому підхід, заснований на примусі, може викликати опір.

Școala a renunțat la practici coercitive în favoarea medierii.

Школа відмовилася від примусових практик на користь посередництва.