conjuncție

← Усі слова
01

Значення

У граматиці — незмінне слово, що поєднує частини речення; в астрономії — взаємне положення двох небесних тіл на одній небесній довготі.

сполучник (частина мови); з’єднання небесних тіл

Граматичне значення трапляється частіше: conjuncția «și». Астрономічне значення вживають у сполученні conjuncția planetelor; воно не означає зіткнення тіл.
02

Основні форми

множина conjuncții

сполучники; з’єднання

означена форма conjuncția

цей сполучник; це з’єднання

родовий / давальний відмінок conjuncției

сполучника; з’єднання

03

Приклади у мовленні

Навчання

C1

În propoziția aceasta, «și» este o conjuncție.

У цьому реченні «și» — сполучник.

Profesorul ne-a cerut să identificăm fiecare conjuncție.

Викладач попросив нас знайти кожен сполучник.

Conjuncția «dar» leagă două idei opuse.

Сполучник «dar» поєднує дві протилежні думки.

Am învățat diferența dintre conjuncții și prepoziții.

Ми вивчили різницю між сполучниками та прийменниками.

Fără această conjuncție, fraza sună nefiresc.

Без цього сполучника фраза звучить неприродно.

Наука й дослідження

C1

Astronomii au anunțat o conjuncție a celor două planete.

Астрономи повідомили про з’єднання двох планет.

Conjuncția va fi vizibilă înainte de răsărit.

З’єднання буде видно перед сходом сонця.

În timpul conjuncției, planetele par apropiate pe cer.

Під час з’єднання планети здаються близькими на небі.

Observatorul a publicat o hartă a conjuncției.

Обсерваторія опублікувала карту з’єднання.

O conjuncție nu înseamnă că planetele se ating.

З’єднання не означає, що планети торкаються одна одної.