conotație

← Усі слова
01

Значення

Додатковий смисловий або емоційний відтінок слова чи вислову, що виникає з контексту й асоціацій.

конотація; додатковий відтінок значення

Зазвичай кажуть conotație pozitivă / negativă. Конотація доповнює пряме значення слова й може різнитися залежно від контексту.
02

Основні форми

множина conotații

конотації; відтінки значення

означена форма conotația

ця конотація

родовий / давальний відмінок conotației

конотації

03

Приклади у мовленні

Мистецтво та культура

C1

În roman, cuvântul «casă» capătă o conotație nostalgică.

У романі слово «дім» набуває ностальгійного відтінку.

Traducătorul a păstrat conotația ironică a replicii.

Перекладач зберіг іронічний відтінок репліки.

Aceeași imagine are conotații diferite în două poeme.

Той самий образ має різні відтінки значення у двох віршах.

Autoarea a ales un termen cu o conotație pozitivă.

Письменниця обрала слово з позитивною конотацією.

Cititorii au observat conotația religioasă a simbolului.

Читачі помітили релігійний відтінок символу.

Новини та медіа

C1

Titlul articolului are o conotație alarmistă.

Заголовок статті має тривожний відтінок.

Jurnalistul a evitat un cuvânt cu conotații negative.

Журналіст уникав слова з негативними конотаціями.

În acest context, expresia capătă o conotație politică.

У цьому контексті вислів набуває політичного відтінку.

Publicul a înțeles altfel conotația mesajului.

Публіка інакше зрозуміла прихований відтінок повідомлення.

Redactorul a explicat conotațiile termenului folosit în știre.

Редактор пояснив відтінки значення слова, ужитого в новині.