contestatar

← Усі слова
01

Значення

Людина, яка оскаржує рішення чи стан справ, заперечує та протестує; також означення такої позиції.

той, хто оскаржує, протестувальник; противник, критик

Може бути іменником і прикметником. Contestatar виражає незгоду й опір; не кожен критик обов'язково є учасником вуличного протесту.
02

Основні форми

жіночий рід, однина contestatară

та, хто оскаржує; протестувальниця

чоловічий рід, множина contestatari

ті, хто оскаржує; противники

жіночий рід, множина contestatare

ті, хто оскаржує; противниці

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

Contestatarii hotărârii au cerut o nouă dezbatere.

Противники рішення вимагали нового обговорення.

O organizație contestatară a cerut revizuirea regulilor.

Організація, що виступає проти рішення, вимагала перегляду правил.

Consiliul a ascultat argumentele grupului contestatar.

Рада вислухала доводи групи, що оскаржує рішення.

Contestatarii au insistat ca procedura să fie transparentă.

Ті, хто оскаржує рішення, вимагали прозорості процедури.

Vocea contestatară a fost inclusă în dezbaterea publică.

Позицію противників теж включили до громадського обговорення.

Новини та медіа

C1

Ziarul a intervievat un contestatar al reformei.

Газета взяла інтерв'ю в противника реформи.

Jurnalista a prezentat atât poziția guvernului, cât și pe cea a contestatarilor.

Журналістка представила і позицію уряду, і позицію його опонентів.

Editorialul descrie reacția contestatară față de noua măsură.

У редакційній статті описано протестну реакцію на новий захід.

Un reportaj i-a urmărit pe contestatari pe parcursul campaniei.

Репортаж стежив за противниками рішення протягом кампанії.

Postul a verificat declarațiile unui lider contestatar.

Телеканал перевірив заяви лідера протестного руху.