cutumă

← Усі слова
01

Значення

Усталений звичай; у правовій мові — правило, що склалося з тривалої практики, а не записане як закон.

звичай; звичаєва правова норма

У правовому контексті «cutumă» — звичаєва правова норма; у ширшому мовленні слово позначає усталену практику. Саме існування звичаю не доводить, що він є обов'язковим за чинним законом.
02

Основні форми

множина cutume

звичаї

означена форма cutuma

цей звичай

родовий / давальний відмінок cutumei

звичаю (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

La seminar au discutat rolul cutumei în istoria dreptului.

На семінарі обговорили роль звичаю в історії права.

Textul explică deosebirea dintre cutumă și legea scrisă.

Текст пояснює різницю між звичаєм і писаним законом.

Cercetătoarea a comparat cutumele din două regiuni.

Дослідниця порівняла звичаї двох регіонів.

Judecătorul a cerut dovezi privind existența acelei cutume.

Суддя зажадав доказів існування цього звичаю.

Autorul studiază cum se formează o cutumă prin practică îndelungată.

Автор вивчає, як звичай формується протягом тривалої практики.

Робота і професії

C1

În redacție există cutuma de a citi textele împreună.

У редакції заведено читати тексти разом.

Noua colegă a aflat treptat cutumele echipei.

Нова колега поступово дізналася про звичаї команди.

Era o cutumă a atelierului să se păstreze primele schițe.

У майстерні було заведено зберігати перші ескізи.

Nu orice cutumă din birou apare în regulament.

Не кожен звичай в офісі відображений у правилах.

Echipa a renunțat la o cutumă care îi încetinea munca.

Команда відмовилася від звичаю, який уповільнював її роботу.