delincvent

← Усі слова
01

Значення

Людина, яка вчинила правопорушення чи злочин; слово позначає особу за вчиненим діянням, а не кожного підозрюваного.

правопорушник; людина, яка вчинила злочин

Не називайте підозрюваного «delincvent» до встановлення фактів. У словниках трапляється жіноча форма «delincventă»; тут подано нормативні форми іменника чоловічого роду.
02

Основні форми

множина delincvenți

правопорушники

означена форма delincventul

правопорушник (означена форма)

родовий / давальний відмінок delincventului

правопорушника (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

În speța studiată, delincventul a fost condamnat după prezentarea probelor.

У вивченій справі правопорушника засудили після подання доказів.

Judecătorul a analizat trecutul delincventului condamnat.

Суддя вивчив минуле засудженого правопорушника.

Legea prevede și măsuri de reintegrare pentru delincvenți.

Закон передбачає і заходи з повернення правопорушників до суспільства.

Avocatul a contestat folosirea termenului „delincvent” înainte de verdict.

Адвокат заперечив уживання слова «правопорушник» до винесення вироку.

Instanța a evaluat probele privind faptele delincventului condamnat.

Суд оцінив докази вчинків засудженого правопорушника.

Новини та медіа

C1

Articolul îl numește delincvent numai după confirmarea condamnării.

Стаття називає його правопорушником лише після підтвердження вироку.

Jurnalista a explicat de ce „suspect” nu înseamnă „delincvent”.

Журналістка пояснила, чому «підозрюваний» не означає «правопорушник».

Reportajul vorbește despre reintegrarea foștilor delincvenți.

Репортаж розповідає про повернення колишніх правопорушників до суспільства.

Titlul a fost corectat pentru a nu numi prematur pe cineva delincvent.

Заголовок виправили, щоб передчасно не назвати людину правопорушником.

Redactorul a verificat dacă termenul „delincvent” era justificat de faptele relatate.

Редактор перевірив, чи виправдовують викладені факти слово «правопорушник».