delir

← Усі слова
01

Значення

У медицині — порушення свідомості, яке може супроводжуватися сплутаністю й галюцинаціями. Переносно — стан надзвичайного збудження, захвату чи несамовитості.

делірій; марення; несамовитість

Медичне «delir» стосується порушення свідомості. В описі мистецтва «delir de bucurie» чи «delir al mulțimii» — образний вислів, а не діагноз.
02

Основні форми

множина deliruri

випадки делірію; стани несамовитості

означена форма delirul

делірій (означена форма)

родовий / давальний відмінок delirului

делірію (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Здоров’я і лікарня

C1

Medicul a notat episoadele de delir din timpul internării.

Лікар зафіксував епізоди делірію під час госпіталізації.

În fișa pacientului este descris debutul delirului.

У картці пацієнта описано початок делірію.

Echipa medicală a urmărit schimbările stării de conștiență și semnele de delir.

Медична команда відстежувала зміни свідомості й ознаки делірію.

Familia a fost informată despre episoadele de delir observate în spital.

Родину повідомили про епізоди делірію, зафіксовані в лікарні.

Raportul distinge delirul de alte tulburări ale conștiinței.

Звіт відрізняє делірій від інших порушень свідомості.

Мистецтво та культура

C1

În finalul piesei, mulțimea intră într-un delir de bucurie.

Наприкінці п'єси натовп охоплює несамовитий захват.

Romanul descrie un delir al pasiunii, nu o boală.

Роман описує любовну несамовитість, а не хворобу.

Criticul folosește „delir” pentru entuziasmul excesiv al personajului.

Критик уживає слово «несамовитість», описуючи надмірний захват персонажа.

Pictura sugerează delirul unei sărbători fără sfârșit.

Картина передає несамовитий захват нескінченного свята.

Publicul a primit spectacolul într-un delir de aplauze.

Публіка зустріла виставу бурею захоплених оплесків.