C1 — просунутий Іменник Особиста інформаціяМистецтво та культура

deșertăciune

Значення

Відсутність цінності чи користі, марність; також надмірна увага до порожніх речей і зовнішнього визнання.

марнота; марнославство

Слово книжне. Коли йдеться про справи чи земну славу, воно може означати їхню марність; коли про людину та захоплення собою — марнославство.

Основні форми

множина deșertăciuni

марні речі; прояви марнославства

означена форма deșertăciunea

марнота (означена форма)

родовий / давальний відмінок deșertăciunii

марноти (род./дав.)

Приклади у мовленні

Eseul vorbește despre deșertăciunea gloriei trecătoare.

Есе говорить про марноту минущої слави.

În tablou, oglinda sugerează deșertăciunea personajului.

На картині дзеркало натякає на марнославство персонажа.

Poetul revine la tema deșertăciunii lucrurilor omenești.

Поет повертається до теми марноти людських справ.

Criticul a explicat ce înseamnă deșertăciunea în acel roman.

Критик пояснив, що означає марнота в тому романі.

Personajul renunță la deșertăciuni și caută o viață simplă.

Герой відмовляється від марних речей і шукає простого життя.

Laudele i-au hrănit deșertăciunea.

Похвала підживлювала його марнославство.

Ea și-a recunoscut deșertăciunea după acea discuție.

Після тієї розмови вона визнала своє марнославство.

Nu confunda grija pentru aspect cu deșertăciunea.

Не плутай турботу про зовнішність із марнославством.

El a înțeles deșertăciunea competiției pentru atenție.

Він зрозумів марність суперництва за увагу.

Pentru ea, acele premii erau doar deșertăciuni.

Для неї ті нагороди були лише марними речами.