dezamăgire

← Усі слова
01

Значення

Почуття, що виникає, коли надія, обіцянка чи добра думка про людину або подію не справдилися; також випадок такого розчарування.

розчарування; нездійснене сподівання

«Dezamăgire» називає почуття або конкретний досвід; у множині «dezamăgiri» — кілька розчарувань. Це не те саме, що «supărare» — будь-який смуток чи образа.
02

Основні форми

множина dezamăgiri

розчарування

означена форма dezamăgirea

розчарування (означена форма)

родовий / давальний відмінок dezamăgirii

розчарування (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Особиста інформація

C1

Dezamăgirea ei a fost mare când concertul s-a anulat.

Вона дуже розчарувалася, коли концерт скасували.

Am simțit o dezamăgire după ce am citit răspunsul.

Прочитавши відповідь, я відчув розчарування.

Ți-ai spus prietenului despre dezamăgirea ta?

Ти розповів другові про своє розчарування?

După câteva dezamăgiri, a început să își facă planuri mai realiste.

Після кількох розчарувань вона почала будувати реалістичніші плани.

El nu și-a ascuns dezamăgirea, dar a felicitat câștigătorul.

Він не приховував розчарування, але привітав переможця.

Робота і професії

C1

Rezultatul negocierilor a provocat dezamăgire în echipă.

Підсумок переговорів викликав розчарування в команді.

Managerul a recunoscut dezamăgirea colegilor față de întârziere.

Керівник визнав розчарування колег через затримку.

Raportul descrie două dezamăgiri legate de proiectele anterioare.

У звіті описано два випадки розчарування, пов'язані з попередніми проєктами.

Cum exprimăm dezamăgirea fără să acuzăm pe cineva pe nedrept?

Як висловити розчарування, не звинувачуючи нікого несправедливо?

Dezamăgirea față de rezultat i-a făcut să revizuiască planul.

Розчарування результатом змусило їх переглянути план.