C1 — просунутий Іменник Особиста інформаціяПраво та суспільство

discernământ

← Усі слова
01

Значення

Здатність розуміти відмінності між речами, розсудливо про них судити й належно їх оцінювати.

розсудливість; здатність розрізняти й оцінювати

Уживається передусім в однині: «a avea discernământ», «cu discernământ». У правовому контексті стосується здатності усвідомлювати значення своїх учинків.
02

Основні форми

означена форма discernământul

розсудливість (означена форма)

родовий / давальний відмінок discernământului

розсудливості (род./дав.)

03

Приклади у мовленні

Особиста інформація

C1

A ales cu discernământ informațiile în care să aibă încredere.

Він розсудливо обрав відомості, яким можна довіряти.

Discernământul o ajută să nu ia decizii pripite.

Розсудливість допомагає їй не ухвалювати поспішних рішень.

Înainte de a răspunde, dă dovadă de discernământ.

Перш ніж відповісти, вияви розсудливість.

El a judecat situația cu mult discernământ.

Він оцінив ситуацію з великою розсудливістю.

Părinții încurajează discernământul, nu ascultarea oarbă.

Батьки заохочують розсудливість, а не сліпий послух.

Право та суспільство

C1

Instanța a cerut o evaluare a discernământului persoanei.

Суд запросив оцінку здатності особи усвідомлювати свої дії.

Raportul discută discernământul la momentul faptei.

У висновку розглядається здатність усвідомлювати свої дії на момент учинку.

Expertul nu poate aprecia discernământul fără o examinare.

Експерт не може оцінити цю здатність без обстеження.

Avocatul a explicat de ce discernământul este relevant în dosar.

Адвокат пояснив, чому здатність усвідомлювати свої дії важлива для справи.

Judecătorul a analizat probele privind discernământul.

Суддя вивчив докази щодо здатності усвідомлювати свої дії.