discreționar

← Усі слова
01

Значення

Про повноваження чи рішення: такий, що допускає дії на власний розсуд; також — залежний від чиєїсь волі без чітких обмежень.

дискреційний; довільний

Юридичне «putere discreționară» може означати наданий законом розсуд і саме по собі не дорівнює порушенню закону. У критичному контексті прикметник підкреслює довільність.
02

Основні форми

жіночий рід, однина discreționară

дискреційна; довільна

чоловічий рід, множина discreționari

дискреційні; довільні (чол. р.)

жіночий рід, множина discreționare

дискреційні; довільні (жін. р.)

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

C1

Legea acordă autorității o marjă de apreciere discreționară.

Закон надає органові влади свободу розсуду.

Puterea discreționară trebuie exercitată în limitele legii.

Дискреційні повноваження слід здійснювати в межах закону.

Instanța a examinat dacă decizia discreționară era motivată.

Суд перевірив, чи було вмотивоване рішення, ухвалене на власний розсуд.

Textul precizează în ce cazuri se aplică măsura discreționară.

Текст уточнює, у яких випадках застосовують захід на власний розсуд.

Avocatul a contestat exercitarea arbitrară a unei puteri discreționare.

Адвокат оскаржив довільне здійснення дискреційних повноважень.

Робота і професії

C1

Angajații au criticat modul discreționar de acordare a primelor.

Працівники розкритикували довільний порядок надання премій.

Un criteriu public reduce riscul unor alegeri discreționare.

Відкритий критерій зменшує ризик довільного вибору.

Directorul nu ar trebui să schimbe discreționar programul echipei.

Директорові не слід довільно змінювати розклад команди.

Compania a înlocuit evaluarea discreționară cu reguli scrise.

Компанія замінила оцінювання на власний розсуд письмовими правилами.

Raportul avertizează asupra unor reduceri discreționare de buget.

У звіті попереджають про довільне скорочення бюджету.