mandat

← Усі слова
01

Значення

Офіційне повноваження представляти когось або обіймати посаду протягом певного строку; також документ, що дозволяє дію.

мандат; повноваження; ордер

Mandat de deputat — депутатський мандат; mandat de percheziție — ордер на обшук. Значення залежить від сполучення.
02

Основні форми

означена форма mandatul

цей мандат

множина mandate

мандати; повноваження

03

Приклади у мовленні

Право та суспільство

B2

Poliția a obținut un mandat de percheziție.

Поліція отримала ордер на обшук.

Judecătorul a verificat mandatul prezentat.

Суддя перевірив пред’явлений ордер.

Mandatul a fost emis pentru o perioadă limitată.

Ордер видали на обмежений строк.

Avocatul a cerut o copie a mandatului.

Адвокат попросив копію ордера.

Fără mandat, accesul în locuință era contestat.

Без ордера доступ до житла оскаржували.

Новини та медіа

B2

Primarul și-a început al doilea mandat.

Мер розпочав другий строк повноважень.

Mandatul parlamentarului expiră anul viitor.

Мандат депутата закінчується наступного року.

Ziarul a analizat primul an de mandat.

Газета проаналізувала перший рік строку повноважень.

Candidatul promite schimbări în noul mandat.

Кандидат обіцяє зміни в новому строку повноважень.

Comisia a confirmat mandatele noilor aleși.

Комісія підтвердила мандати новообраних.