Рівні румунської A1, A2 і B1: що потрібно вміти на кожному етапі

Позначки A1, A2 і B1 часто сприймають як назви підручників або приблизну кількість вивчених слів. Насправді CEFR описує, що людина здатна робити мовою в різних видах діяльності: сприймати усне й письмове мовлення, створювати власні висловлювання, взаємодіяти та передавати зміст іншим.

Рівень не варто визначати лише граматичним тестом. Учень може добре розпізнавати форми в завданнях, але губитися в діалозі; або впевнено говорити на побутові теми, проте мати слабке письмо. Тому коректна діагностика охоплює кілька навичок.

A1: базове виживання в передбачуваних ситуаціях

На рівні A1 людина використовує знайомі повсякденні слова та дуже прості конструкції. Співрозмовнику часто потрібно говорити повільно, повторювати й допомагати підтримувати діалог.

Говоріння: представитися, назвати адресу, професію, родину, поставити просте запитання.
Аудіювання: упізнати числа, час, ціну й знайомі фрази в повільному чіткому мовленні.
Читання: зрозуміти вивіску, меню, коротке повідомлення або просту анкету.
Письмо: заповнити особисті дані й написати кілька речень про себе.

Самоперевірка: чи можете ви без готового шаблону познайомитися, замовити напій і уточнити ціну?

A2: самостійність у знайомому побуті

На A2 з’являється здатність обмінюватися простою інформацією про звичні справи. Мовлення ще коротке, але учень уже поєднує речення й підтримує передбачуваний діалог.

Говоріння: описати сім’ю, житло, роботу, навчання, маршрут і недавню подію.
Аудіювання: зрозуміти головне в коротких оголошеннях і побутових діалогах.
Читання: знайти потрібну інформацію в розкладі, оголошенні, листі чи інструкції.
Письмо: скласти коротке особисте повідомлення, запит або опис.

Самоперевірка: чи можете ви пояснити проблему з бронюванням, домовитися про зустріч і коротко розповісти, що робили вчора?

B1: зв’язне мовлення та вирішення більшості повсякденних завдань

B1 часто називають пороговим рівнем самостійного користувача. Людина розуміє основний зміст чіткого мовлення на знайомі теми, створює зв’язний текст і пояснює думку, план або досвід. Це ще не вільне володіння в будь-якій професійній ситуації, але вже робоча база для адаптації, навчання та багатьох адміністративних сценаріїв.

Говоріння: розповісти історію, пояснити причину, переваги й недоліки, підтримати розмову.
Аудіювання: зрозуміти головні думки чіткого інтерв’ю, повідомлення або розмови.
Читання: працювати з фактичними текстами на знайомі теми та знаходити аргументи.
Письмо: написати зв’язний лист, опис події, досвіду або власної позиції.

Самоперевірка: чи можете ви дві-три хвилини говорити на знайому тему, відповісти на уточнення та написати структурований текст без перекладу кожного речення?

Чому навички можуть бути на різних рівнях

У людини, яка багато читає, рецептивні навички часто випереджають говоріння. Після життя в румуномовному середовищі може бути навпаки: побутовий діалог упевнений, а письмо й граматична точність відстають. У навчальному плані корисно фіксувати окремий профіль: читання A2, аудіювання A2, письмо A1+, говоріння A1+.

Як перейти на наступний рівень

Оберіть 5–7 конкретних «можу» на наступні шість тижнів.
Зберіть зразки: аудіозапис, лист, результат читання й аудіювання.
Тренуйте слабку навичку в реальному завданні, а не лише в тесті.
Повторіть ту саму діагностику наприкінці циклу.

Якщо вам потрібна точна стартова точка й персональна програма, підійдуть індивідуальні заняття. Для розвитку взаємодії та швидкості реакції корисні заняття в мінігрупі й розмовний клуб.